Свято-концерт для бабусь і дідусів
Родинне свято
Зал, де проходить свято, прибраний в українських традиціях. Повсюди рушники, серветки, квіти, скрині, рядна, ткані хідники… Лине спокійна мелодія, гості, а це мами, тата, бабусі, дідусі, інші родичі, заходять до зали. Їх у дверях зустрічають старші учні і кожному дарують квіточку та проводять на місце
Ведучий.
Шановні мами, тата, дідусі й бабусі,
Ми дуже раді, що на свято ви прийшли.
Що ви здорові, гарні всі, у добрім дусі,
Дай, Бог, щоб завжди ви здоровими були.
Ведучий.
Від діток-внуків серцем молоділи.
І весняними квітами цвіли.
А ще ми б дуже-дуже всі хотіли,
Щоб ви у світі довго прожили.
Ведучий.
Свій досвід, мудрість нам передавали,
Вели із давнини у майбуття.
А ми від вас і силу, й мужність брали,
Й правдиво йшли дорогами життя.
Ведучий.
То ж ми для вас це свято готували,
Щоб донести свою любов до вас.
Слова найкращі і пісні вивчали,
То ж свято починати саме час!
Пісня «І Бог продовжить український рід». Слова Наталії Бугай, музика Галини Васіної.
Вчитель. Сім’я, родина… Яке це щастя, коли дитина росте в атмосфері любові, ласки, доброти, турботи, уваги… Тоді всі щасливі, бо там не буває проблем, а коли вони виникають, то в дружній сім’ї легко долаються. Бо всі там на своєму місці: тато, мама, бабуся з дідусем і діти. Сьогодні ми зібралися на наше гарне родинне свято, щоб низько вклонитися татам, мамам, дідусям і бабусям, які ведуть своїх дітей і онуків у нелегке, але таке цікаве і бурхливе життя, вчать їх працювати, вчитися, творити добро і світити ясним промінчиком у житті для інших, нести у цей світ тепло, щастя, любов і доброту... То ж у цей святковий час ми всі низько схиляємось найперше перед дідусями і бабусями, тому що вони виростили добрими і мудрими своїх дітей, а тепер передають свій досвід онукам. Доземний вам уклін, дорогі бабусі і дідусі! Довгого і доброго вам віку у здоров’і і повазі!
Дитина.
Яке це щастя, коли мама й тато,
Брати і сестри у дитини є.
Дідусь, бабуся, родичів багато —
Життєве світло тут завжди своє.
Бо доброта повсюди проглядає,
Струмить любов із кожного кутка,
Дитину ласка ніжно обнімає,
І атмосфера радості така,
Що хочеться і Всесвіт обійняти,
Добро творити І любов нести.
Бо тут дитина на любов багата,
І буде в світ з добром у серці йти.
Дитина. А світ для кожної дитини починається від мами, від її тепла, любові, ласки, доброти... Бо в кожної людини на всій Землі була своя мама — найкраща, найдобріша…
Все починається в житті від мами,
Від пісні колискової і слова,
Вона ж пригорне діточок руками,
І захистити їх від бід готова.
Вона говорить до дітей пестливо,
Розкаже казку і навчить, як жити.
Любов матусі — це найбільше диво!
Хіба матусю можна не любити?
Пісня «Дякую мамі». Слова Я. Возної, музика Галини Васіної.
Дитина. А як же добре, коли тато поруч. Все що завгодно можна змайструвати, куди завгодно піти, бо тато — це сила і надія, це любов і щастя. З ним завжди спокійно і затишно!
Татусеві руки підносять до неба!
Так добре, як таточко з нами.
І весело, й гарно, і все в нас, як треба.
Він нас захищає своїми руками!
Нам хороше всім, коли поруч є тато,
Не страшно і дуже спокійно.
Ми ходим в походи, сміємось багато,
Бо з татом нам добре й надійно.
Пісня «Пісня про батька».
Дитина. У багатьох сім’ях у наших дітей є братики й сестрички. Там завжди весело і радісно, там діти дружні, вміють турбуватися один про одного і це робить їх щасливими і добрішими.
У нас в сім’ї є братики й сестрички,
Усі ми дружні, до роботи звичні.
Ми влітку дружно біжимо до річки,
І, кажуть люди, всі ми симпатичні.
Ми вміємо батькам допомагати,
Полоти грядки, в хаті приберемо.
Плести, читати, гарно вишивати,
Бабуся каже — ми не пропадемо!
Пісня «Сестричка» Слова О. Кошель, музика Г. Васіної.
Дитина. Сьогодні на свято ми запросили багато бабусь і дідусів, а вони — це ж мами і тата наших мам і татусів. Від них ми ведемо свій рід, вони пестили і ніжили наших мам і тат, коли вони були маленькими, водили їх до школи, у ліс і в поле, показували їм на нічному небі дивовижні зірки. А сьогодні вони люблять і захищають нас, допомагають нам долати перші стежки-доріжки, направляють нас на праведний шлях доброти і любові до цього світу і до людей. Низький уклін вам, дорогі наші бабусі і дідусі.
Дідусь з бабунею — звичайні люди,
Та я обох всім серденьком люблю!
Їх вік земний хай довгим-довгим буде
І я про це у Боженька молю.
Від них обох аж пахне добротою,
Тепло, любов і ласка аж струмить…
Вони наділені сердечністю святою.
І я це відчуваю кожну мить.
Бо очі їх любов’ю променяться,
А душі світлі, чисті і ясні…
Мені вони й вночі частенько сняться —
Я хочу присвятити їм пісні.
Дитина. Ми всі живемо в Україні, в чудовому краю, де чарівна і дивовижна природа, а наш народ за свою довгу історію ще з Київської Русі виробив у собі шанобливе ставлення до своїх батьків і до всього старшого покоління. Люди поважають старших, вміють гарно до всіх звертатися, а як ви, діти, звертаєтесь до своїх рідних і близьких людей?
Дитина. А ми що, не українці хіба, чи не козацького роду, чи якісь бусурмани? Ми теж вміємо поважати старше покоління і розкажемо всім, як ми до них звертаємося! Бо ж і мова наша українська просто чарівна, дуже багата і наймелодійніша у світі! То хіба ми не можемо сказати своїм рідним людям найкрасивіші слова?! А головне ми уміємо з душею їх говорити! Ось послухайте!
Пісня «Прекрасні звертання». Слова та музика Надії Красоткіної.
Дитина. А зараз ми вам усім покажемо вироби, які виготовили наші бабусі з дідусями, бо ж у них он які майстрові руки, вони не сидять і хвилинки без роботи і нас вчать продуктивно працювати, розумно проводити свій вільний час, бо в житті, як на довгій ниві, — все знадобиться. Як каже мій дідусь: «Все, що вмієш і все, що знаєш, за плечима не носити».
Відкривають виставку робіт, які принесли родини на свято. Показують щось дуже цікаве, можуть назвати прізвища та імена людей, які це зробили. Це було б цікаво всім. Розповіді повинен оформити організатор, виходячи зі свого матеріалу.
Дитина. (Виходить з планшетом.) Отож, планшет — це цікаво, а от навчитися щось робити своїми руками — ще цікавіше, бо бачиш на що ти здатний, що ти можеш! От бачите, які обдаровані є люди, як уміють все зробити своїми руками! Це ж справжні таланти. Нам є у кого повчитися! То ж учімося, поки живі наші дорогі бабусі з дідусями, а вони нам допоможуть!
Моя бабуся
Найкраща в світі — це моя бабуся!
У неї очі добрі і ясні.
Я до бабусі міцно притулюся
І дуже добре й затишно мені.
Вона казок, легенд багато знає
І оповідок про усі краї.
І так цікаво нам розповідає,
Ми слухаємо в захваті її.
Вона ніколи не сидить без діла,
Завжди щось робить: шиє, то плете.
Голівка у бабусі біла-біла,
А серце, кажуть люди, золоте.
Вона сорочки внукам вишиває,
То рушники для довгого життя.
А то пісні тихесенько співає,
З минулого веде у майбуття.
І вчить нас сьогодення розуміти,
І вчить нас бути мудрими людьми.
Щоб добрими росли ми в цьому світі,
Щоб світлі, щирі, гарні стали ми.
Дитина. Справді, наші бабусі з дідусями добре знають життя і турбуються про те, щоб руки у нас були умілими, щоб усе ми самостійно вміли зробити, бо життя складне, як каже мій дідуньо: «Життя прожити, то не поле перейти» і «Маленька робота краща за велике безділля».
Дід вчить мене з конструктора складати
Мости, будинки, замки і міста…
Він архітектор, що вам ще сказати…
Професія ця дуже непроста,
Та я навчився і багато вмію,
Мені цікаво все, що я роблю.
Я буду, як дідусь. Про це вже мрію,
В навчанні гав ніколи не ловлю.
Як виросту, теж стану будувати
Нові будинки, школи і мости.
Міста і села наші прикрашати.
І замок-казку хочу я звести.
А труднощі долати в діда вчуся —
Проблеми ж всі вирішує дідусь!
Роботи і навчання не боюся.
Якщо чогось не вмію, то навчусь!
Пісня, танець, гумореска на розсуд організатора.
Дитина.
Я з дідусем люблю гриби збирати.
Він вчить мене любити рідний край.
Я хочу теж усе на світі знати,
Про все розповісти, що не спитай.
Ми йдемо рано, в лісі лиш світає,
Грибочки під листочками стоять.
Дідусь мені про ліс розповідає
І вчить природу рідну шанувать.
Мені цікаво, слухаю уважно,
Спішу запам’ятати все, як слід.
Он по доріжці ворон йде поважно…
Йому, дід каже, більше сотні літ...
Десь дятел стукотить — комах шукає,
Он зайчик між кущами поскакав.
А мій дідусь про всіх у лісі знає
І хоче, щоб і я усе це знав.
Дитина.
Ми з дідусем сідаєм в шахи грати.
Хоч поки я частенько програю,
Та я колись навчуся вигравати:
В навчанні важко — легко у бою!
Люблю я дідуся! Він просто диво!
Куди завгодно з дідом — без вагань!
Мені з ним просто, легко і щасливо,
Він, ніби, джерело безмежних знань…
Пісня «Діду мій, дідусю» на вибір організатора.
Танець на вибір організатора.
Дитина.
Мене дідусь вчить трави розрізняти.
Ви смієтесь, бо що таке трава?
Та ця трава, щоб міцно-міцно спати,
(показує сухі трави в пучечках)
А ця, щоб не боліла голова.
А ця травичка серденько лікує,
Ось, щоб животик не болів.
Не все ще знаю, в мене знань бракує,
Та більше б я дізнатися хотів
Про всі корисні лікарські рослини,
Які ростуть повсюди на землі.
Земля ростить ці трави для людини,
Їх знають звірі й пташечки малі.
Травичка кожна може лікувати,
Земля нам ліки щедро роздає.
Але рослину добре треба знати,
Що корисне у ній, а що шкідливе є.
Тому я в дідуся про все питаю,
Бо це потрібно й корисно для нас.
І разом з ним я трави ці збираю,
У кожну пору року в певний час.
Десь квіточку, десь корінець беремо,
Листочок, ягідку чи стебельце берем.
Й додому скарб увесь несемо,
А потім щедро людям роздаєм.
Щоб всі були здорові і щасливі,
В травичці кожній щось корисне є.
Знання усі ці для людей важливі.
Їх мій дідусь мені передає.
Дитина. Так! Дідусі і бабусі, і наші прадіди, і прабабусі, в кого вони ще є — це дивовижні люди, вони несуть в собі все багатство знань, історії, культури, традицій, рідної мови і нам треба дуже добре прислухатися до них, що не втратити найважливіше — нашої минувшини. Бо без минулого немає майбуття. Про це всі ми пам’ятаймо сьогодні і не забуваймо ніколи, щоб жити у вільній Україні і бути справжніми українцями.
Бабусю, ти навчи мене співати
Таких пісень, які співаєш ти.
Я буду ними друзів дивувати
Й хорошою та мудрою рости.
Бо ті пісні мені чарують душу,
Веселі, щирі, іноді сумні.
Аж часом плачу, я признатись мушу,
Бо дуже щемно на душі мені…
Здавалося б, ну, що то? Просто пісня…
Проста мелодія й такі прості слова.
А зазвучить, то серденько аж стисне
І аж закружиться від щастя голова.
Бабусю, ти навчи мене співати
Пісень чарівних, що співаєш ти.
Ми їх не маєм права забувати,
Щоб добрими та мудрими рости.
Народну пісню виконує бабуся з онуками.
Танець за вибором організатора.
Дитина. Ми обіцяли показати і наші дитячі вироби, які ми приготували не без допомоги своїх рідних. Ось вони!
Відкривають виставку дитячих робіт, які розміщені на столах або стендах, до яких є вільний доступ для розгляду. Теж називають прізвища, імена дітей, авторів робіт, і тих, хто їм допомагав.
Дитина.
Як добре жити, коли є родина,
Є добре слово і любов свята.
Тоді завжди захищена людина,
Щаслива, світла в будні і в свята.
Бо є підтримка, добре й мудре слово,
А щира ласка душу зігріва.
То ж дітям у сім’ї завжди чудово
І затишно, що краще й не бува.
Дитина.
Як є дідусь, що завжди допоможе,
Й бабуся дасть пораду золоту.
Тоді дитина все на світі зможе,
Та пам’ятайте істину просту,
Що наш обов’язок — і їм допомагати,
Щоб довше всі здоровими були.
Про дідуся й бабусеньку подбати,
Вони ж для нас зробили, що могли…
Дитина.
І ми для них повинні все зробити,
Нести їм, рідним, всю любов палку.
Увагою своєю оточити,
Щоб стало їх життя, як у вінку —
Приємне, світле, радісне, барвисте
І ніжною веселкою цвіло.
То ж небо хай над нами буде чисте,
А сонечко усім несе тепло.
Дитина.
Дай, Боже, миру, злагоди і цвіту,
Здоров’я дідові, бабусі і батькам.
Хай добре слово і любов летять по світу,
І доброту несуть усім серцям.
Про рідних, діти, завжди пам’ятайте
Своєю ласкою й любов’ю оточіть,
Найкращі вірші ви про них складайте
Й свої пісні найкращі напишіть.
Пісня на вибір організатора.
Дитячий танець.
Лине чарівна музика і під неї ведучий читає слова.
Ведучий.
Для вас, найкращих, пісня хай лунає,
Хай добре слово серце веселить.
Немає кращих аніж ви, я знаю,
То ж хай у небо музика летить
І кожному в серденько зазирає,
І будить там найкращі почуття.
Нехай любов усіх нас об’єднає,
Всі покоління на усе життя.
Ведучий.
Бо тільки там і радісно, і світло,
Де є любов гаряча і палка.
Де серце людське сонячно розквітло
Й біжить від нього стежечка в’юнка
До всіх сердець, щоб ніжність передати,
Любов правдиву, щирість, доброту…
Щоб почуттями тими світ весь обійняти,
Й нести у Всесвіт серця чистоту.
Пісня «Мої батьки».
Всі гості можуть роздивитися виставки робіт, поспілкуватися між собою, поділитися враженнями.
Примітка. Пісні використовуйте ті, які вам до вподоби, адже у кожного організатора є свої улюблені пісні. На свято обов’язково запросіть майстрів зі свого району, міста; дідусів і бабусь ваших учнів, хай вони покажуть свої вироби, картини, скажуть кілька слів про свої роботи — це дуже цікаво дітям.
Пісня «До бабусі й дідуся». Слова Наталії Бугай, музика Галини Васіної.
Діти для гостей виконують танець за вибором організатора.