Вчимося писати твори — Пізня осінь плаче дощами
Нестандартний урок розвитку мовлення
Картини пізньої осені описати найважче, тому що пейзаж не тішить зір. Ані яскравих фарб, ані чарівних звуків у природі нема. Проте й ця пора по-своєму приваблива, якщо уважно придивитись навколо. Тому у дітей потрібно розбудити ті почуття, що приспала осінь дощами. Треба не тільки дати завдання для спостереження, але й постійно звертати увагу учнів на зміни у природі.
Завдання вчителя вказати на ці зміни, розкрити їх поетичну принаду, і дитяча душа відгукнеться. Ну що б, здавалося, красивого в тому, що навкруги мокро, сіро і сиро? Та погляньте навколо! Небо ніби зв’язане з мокрою землею сірими ниточками дощу, а на вікні крапельки, неначе сльозинки. Небо чомусь плаче, а може, воно не плаче, а напуває стомлену землю? А подивіться на гілочки дерев! На кожній тоненькій гілочці нанизані кришталеві прозорі намистинки дощу! Яка краса! А зів’яла травичка чиста-чиста! І вмиті дерева стоять чистенькі, як після купелі. Вони приготувались до зими. Ось чому так часто ідуть осінні дощі.
Такою приблизно бесідою можна привернути увагу дітей до осінніх сірих пейзажів. І треба підготувати учнів до написання твору.
Цей процес поділяється на кілька етапів.
- Дуже цікавим видом роботи в осінні похмурі дні можуть бути літературні читання, під час яких повніше розкриваються дитячі здібності. Це читання прозових літературних творів і віршів під музику при свічках. Така атмосфера сприяє кращому засвоєнню матеріалу і дітям дуже подобається. Вони з великим задоволенням самі знаходять твори про осінь і вчать їх напам’ять. Подібне проведення уроку допомагає учням зрозуміти і відчути красу навіть в оцих похмурих осінніх днях.
- На уроках художньої праці учні прагнуть у малюнку передати те, що вони відчувають. І тут варто запитати в них, які кольори вони використають, щоб передати прикмети дощового дня. Діти спочатку замислюються, а потім кажуть, що обійдуться холодними тонами голубого, сірого, синього, чорного... Та раптом у когось з’являється жовтий вогник свічки, ніби надія на тепло.
- Варто провести роботу за картиною І. Левітана «Осінь» або С. Васильківського «Бездоріжжя», які відповідатимуть настрою дітей у дощову осінню негоду.
Після такої підготовки можна писати твір.
Тема: Написання твору «Пізня осінь плаче дощами».
Мета: Вчити писати твір про пізню осінь, передавати в ньому красу осінньої природи. Розвивати і збагачувати мову, спостережливість, інтерес до написання творів, уміння висловлювати свої думки, виховувати любов до природи.
Матеріал до уроку: Зошити для творчих робіт, у яких записані прикмети пізньої осені, папір, олівці, малюнки учнів, репродукції творів художників, музичні записи.
На дошці виставлені малюнки учнів. Звучить лірична мелодія, у якій передано сум, спокій... (На вибір вчителя. ) На фоні мелодії вчитель читає вірш.
Вчитель. Діти, який настрій викликає у вас вірш і музика?
Одного кольору земля і мокре небо
Одного кольору земля і мокре небо.
Просвітку поміж хмарами нема.
Все сіре-сіре, ніби так і треба,
Це пізня осінь, та ще не зима.
Ще сон холодний не стулив повіки,
Зітхає вітер в голому гіллі.
Набрякли сумом потемнілі ріки,
Сон горнеться до чорної землі.
Ось-ось земля засне, і затвердіє,
І спатиме так міцно до весни...
А поки що осінній дощик сіє,
Гіллям хитають голі ясени.
Застигло все в якімсь чеканні дива,
Щось має бути, але ще нема.
Та скоро прийде біла і красива,
Морозна й сніжна, чарівна зима.
Бесіда
Вчитель. А поки що за вікном пізня осінь, сіється нудний дощ. Одного кольору земля і небо, сіро і похмуро. Вже відлетіли золоті кольори осені, і все застигло у чеканні дива. Це і відображено у ваших малюнках. Які почуття викликають у вас такі пейзажі?
Діти. Сум, тривогу.
Вчитель. Давайте придивимось до крапельок дощу на гілочках. Хіба вони не грають чистотою у скупих променях світла?
Діти. Так, цікаво, немов намистечко хтось нанизав.
Вчитель. А послухайте, про що гомонить вітер за вікном?
Діти. Вітер співає тужну пісню.
Вчитель. А цей пейзаж відштовхує чи принаджує вас?
Діти. Ні, не відштовхує, бо це наше рідне, наша земля, а вона гарна в будь-яку пору року.
Вчитель. Отож зараз приступимо до написання твору. Давайте спочатку напишемо слова, які нам знадобляться. Які це слова?
Діти. День, небо, хмари, дощ, вітер, земля, дерева, настрій.
Вчитель. А тепер з цими словами складемо речення, і ті, які найбільше сподобаються, ви запишете.
Складання речень
-
Зі словом ДЕНЬ.
- Сіріє холодний осінній день.
- Йде по землі осінній похмурий день.
- Дощовий осінній день висить над землею.
-
Зі словом НЕБО.
- Низько опустилось захмарене небо.
- Насуплене небо зливається з почорнілою землею.
- Мокре сіре небо обіймає холодну землю.
-
Зі словом ХМАРИ.
- Волохаті хмари клубочаться над землею.
- Плачуть осінні сірі хмари дрібним дощем.
- Низькі темні хмари пливуть і проливаються надокучливим дощем.
-
Зі словом ВІТЕР.
- Поривчастий вітер жбурляє у вікно краплі дощу„
- Завиває холодний вітер.
- Летить і кидає у вікно пригоршні дощу осінній вітер.
-
Зі словом ДОЩ.
- Дощ зв’язав небо із землею сірими нитками.
- Дрібний надокучливий дощ завис між небом і землею.
- Сіється безперервно холодний дощ.
-
Зі словом ДЕРЕВА.
- Почорнілі дерева застигли у чеканні сну.
- Голі дерева намокли і почорніли.
- Від вітру хитаються голі і мокрі дерева.
-
Зі словом ЗЕМЛЯ.
- Мерзне мокра земля.
- Під монотонний шурхіт дощу засинає мокра земля.
- Гола і холодна земля чекає зими.
-
Зі словом НАСТРІЙ.
- Настрій схожий на осінній дощовий день.
- Огортає сумний настрій.
Використовуючи ці та інші речення, учні самостійно пишуть твори.
План твору
- Кольори пізньої осені.
- Дощ і вітер — супутники осені.
- В очікуванні зими.
Зразок твору
За вікном — осінній похмурий день. Все здається сірим — земля, небо, дерева. Темні хмари клубочаться вгорі і проливаються на землю надокучливим холодним дощем. Осінній вітер співає тужну пісню. Він зриває з мокрих почорнілих дерев останнє пожовкле листя.
Осіння негода викликає і відповідний настрій. На душі — сумно і щемно. Під монотонний шурхіт дощу вся природа немов застигла у чеканні зими.
Наприкінці уроку вчитель читає вірш, а діти добирають слова в риму.
День осінній і негожий
День осінній і негожий,
Розкажіть, на що він СХОЖИЙ?
Хмари, мов свинцем налиті,
Грізні, темні, НЕПРИВІТНІ,
Низько ходять над землею,
Ніби зв’язані із НЕЮ.
Хмари чорні, волохаті,
Мокрі, рвані і КУДЛАТІ,
Сіють дощик нам щодень,
Мокрий ліс і мокрий ДЕНЬ
Геть уся земля зчорніла,
Обважніла і ЗМОКРІЛА,
Пізня осінь надворі,
Мокро знизу і ВГОРІ.
В небі вже пташок немає,
Чорне поле ЗАСИНАЄ.
Ліс готується до сну,
Мріє він зустріть ВЕСНУ.
Вся природа засинає,
Знову дощик НАКРАПАЄ.
І щодня все холодніше,
А тепла немає БІЛЬШЕ.
Ще й вітри кругом гуляють,
Бо вони свободу МАЮТЬ,
Зникло листя на гіллі,
Ні травички на ЗЕМЛІ.
І раніш тепер смеркає,
Все коротшим день БУВАЄ.
Дуже довгі стали ночі,
Бо земля вже спати ХОЧЕ.
Вся природа спочиває,
Вітер пісню їй СПІВАЄ,
То затихне і не дише...
Пізня осінь вірші ПИШЕ.
Підсумок уроку
Учні читають свої твори. Вчитель дає домашнє завдання переписати твори у зошити для творчих робіт.