Бесіда

А нащо потрібна школа, як ви думаєте, діти? (Відповіді дітей).

Школа — це храм науки. У школі навчаються діти. Тут дітей вчать писати, читати, рахувати, виховують, дають їм основи знань, з якими вони підуть у самостійне життя. Без цих знань, без набутих у школі умінь і навичок неможливо обійтися у дорослому житті. Діти у школі вчаться вчитися, здобувати знання самостійно, вчаться працювати і розуміти світ, жити поміж людьми. А без знань людина сліпа. Школа — це не тільки приміщення з сучасним обладнанням, партами та дошками, але й це велика дитяча країна, де діти проводять більшу частину свого часу, усе своє дитинство і юність. (Розглядають малюнки).

Школи бувають великі і маленькі, старі і нові, але всі вони дорогі серцю кожної дитини, тому що в них проходить частина життя. У школах є класи і кабінети, де вивчають фізику, хімію, географію та інші науки; спортивні і актові зали, бібліотеки, хореографічні і хорові класи. Тут діти займаються наукою, танцями і музикою, спортом. У школі вчаться дружити, виховують характер, силу волі, вчаться вчитися, щоб потім вміти працювати і чудово жити.

Вірш читають діти.

Вчитель. Давайте звернемося до підручника і прочитаємо про історію виникнення школи.

Діти читають мовчки, а потім відповідають на запитання.

• Де виникли перші школи?
• Хто в них навчався?
• Які школи були в Стародавній Греції?

Вчитель. А тепер коротенька інформація про те звідки прийшли до нас ці знайомі і рідні слова: школа, коридор, вестибюль, клас, парта, дошка, крейда, вчитель. Перші школи з’явилися у Стародавній Греції і греки їх називали схоле — це місце, де діти проводили свій вільний час. Спочатку цим словом називали «затримка», потім «заняття» у вільний час, потім — читання, а ще пізніше — лекцію. До нас школа прийшла більше тисячі років тому. Тепер — це дім, де навчаються діти.

Коридор — в основі латинське слово «бігати». Перші коридори були в укріпленнях і в замках. Так звалися вузькі галереї навколо укріплення, закриті переходи з одного місця в інше, якими перебігали вояки.

Вестибюль — у школі це перше приміщення, з якого в усі боки розходяться коридори, сходи... Це латинське слово означає «вхід». У римлян це була відкрита галерея перед входом — дах з колонами.

Клас — з латинського «класіс», «розряд», «група». Клас — це група учнів, а від них — класна кімната, у якій вчаться діти.

Парта — у давні часи учні сиділи на довгих лавах біля столу. А потім їх розділили і розсадили по два: «апарт» — збоку, окремо. Слово це прийшло в німецьку і французьку мову, а тепер і до нас.

Крейда — це глина з острова Кріт. Давним давно римляни вивозили білу глину з острова і називали її «кретлика». Пізніше таку ж глину знайшли у себе германці, а назву запозичили і змінили «кріда», «креда», а у нас таку глину стали називати — крейда.

Дошка — походить від грецького «діскос», що означало металевий круг, знаряддя для метання, підставка для посуду. У німецькій мові — це означало блюдо, стіл. А тому потім словом «дошка» почали називати дерев’яний круг або квадрат для нарізання. Тепер ми називаємо цим словом ту дошку, яка висить на стіні і по ній пишуть крейдою.

Писати — розписувати, розмальовувати, вкривати узорами. Колись це слово було близьке до слова пістрявий, різнокольоровий. Сьогодні слово має два значення: писати і малювати (пишуть листа і пишуть картину).

Учитель, педагог, викладач — це слова синоніми.

Учитель — учить, навчає якомусь предмету у школі.

Педагог — грецьке слово, означає «дітовід» — він навчає і виховує дітей.

Викладач — викладає свої знання іншим — це вища школа.

Журнал — від французького — день.

Щоденник — щоденна інформація, запис добрих і не зовсім добрих справ.

Олівець — з давніх часів, коли в основі було олово, яким можна було писати. Спочатку писали на пергаменті (теляча шкіра дуже тонко оброблена) оловом. А потім олов’яні палички заправляли в дерево, щоб руки не мазати. У 16 столітті знайшли каміння — графіт, яким добре писати на папері, але такі олівці були дуже дорогі. Через сто років Чех змішав графіт і глину і одержав такі олівці, якими пишуть сьогодні.

Вчитель. А зараз ми прочитаємо оповідання «Найсильніша зброя» і дізнаємося про дуже давню легенду, яка дійшла до наших часів про освіту у нашому краї. (Читання оповідання).